АТЕЛЕКТАЗИ ЛЕГЕНЬ

Ателектаз – спадання легень. Він може бути вродженим і набутим.

Вроджений ателектаз спостерігається при мертвонародженості. Легені темно-червоні, синюшні, на розрізі сухі, тонуть у воді (вдиху не було). Внутрішня поверхня альвеолярних стінок вислана високим кубічним епітелієм.

Крім того розрізняють вроджений ателектаз новонароджених тварин (Фізіологічний ателектаз), коли в перші декілька днів після народження у тварин частина бронхів зостається закупореною слизом, а тому пов’язані з цими бронхами альвеоли знаходяться в безповітряному стані.

Обтураційний ателектаз виникає внаслідок закупорки бронхів сторонніми тілами, гельмінтами, проростаючими бронхи пухлинами. Ателектичні ділянки чітко виділяються у відповідності з анатомічними межами часток (мають чіткі межі), які обслуговуються відповідним бронхом. Форма ділянки клиноподібна, верхівка звернена до місця обтурації бронха. Частки запалі, темно-червоного кольору, щільної консистенції, поверхня розрізу суха, ателектатична ділянка нижче в порівнянні із всією поверхнею легень. Шматочки з таких ділянок легень тонуть у воді. На гістологічному рівні видно, що альвеоли спалі, просвіти альвеол у вигляді вузьких щілин, а іноді майже не розрізняють. Стінки альвеол потовщені, в них досить чітко виступають розширені капіляри, наповнені кров’ю. При тривалому процесі відбувається десквамація альвеолярного епітелію та розрощення сполучної тканини в стінках альвеол. В подальшому вся ділянка ателектазу може прорости сполучною тканиною.

Компресійний ателектаз виникає в результаті здавлювання альвеол ексудатом або транссудатом, що накопичується в грудній порожнині, розростаючою в плевральній порожнині сполучною тканиною, пухлиною, при пневмотораксі та ін. При цьому утворюються обширні безповітряні ділянки, може розвиватися тотальний ателектаз, що охоплює всю легеню.

Ателектаз легень

Ателектаз легенів — стан, при якому легеневі пухирці цілого легкого або його частини не містять повітря або містять його в зменшеній кількості і представляються спавшегося. Розрізняють ателектази легень вроджений і набутий. За механізмом розвитку виділяють ателектази від здавлення легені ззовні (наприклад, в результаті скупчення в порожнині плеври рідини, крові або повітря) і ателектази внаслідок порушення бронхіальної прохідності. Остання може викликатися закупоркою бронха зсередини (ендобронхіальний обтураційний ателектаз) або здавленням бронха ззовні (екстрабронхіальний компресійний ателектаз).

Природжений ателектаз легенів — Легке або деякі його частини виявляються від народження дитини не дихав. Спостерігається у мертвонароджених або у слабких, нежиттєздатних, поверхнево дихали дітей, померлих незабаром після народження, а також при пошкодженні у дитини дихального центру під час пологів або при закупорці дихальних шляхів слизом, меконием і т. п.

Набутий ателектаз легенів — Спадання альвеол в легкому, до того дихати. Найбільш часто придбаний ателектаз розвивається в наступних випадках.

1. При ексудативному плевриті (Див.), гидротораксе, пневмотораксе (Див.) Внаслідок скупчення в порожнині плеври рідини (транссудат або ексудат) Або повітря.

2. При злоякісних пухлинах легень в результаті здавлення бронха пухлиною.

3. При туберкульозі легенів в результаті здавлення бронха збільшеними лімфатичними вузлами або внаслідок прориву в бронх казеозних мас з закупоркою просвіту бронха.

4. При хронічних пневмоніях у зв’язку з реактивним збільшенням лімфатичних вузлів кореня легені або склеротичним бронхітом.

6. Післяопераційний ателектаз легень (найчастіше після операцій на органах черевної та грудної порожнини) Виникає внаслідок закупорки бронха слизом при порушенні дренажної функції бронхів на тлі поверхневого дихання.

7. Ателектаз легень у поранених внаслідок здавлення легені кров’ю, що вилилась в порожнину плеври, або повітрям при травматичному пневмотораксі, при закупорці бронха слизом або аспірованої блювотними масами на тлі поверхневого дихання і пригніченого кашльового рефлексу, при травматичному пошкодженні бронхів та ін.

Деякі форми ателектазу легенів можуть тривалий час протікати безсимптомно. При масивному ателектазі можуть виникати порушення зовнішнього дихання, які проявляються в задишки і ціанозі. У початкових стадіях перкуторний звук над місцем ателектазу набуває тимпанічний відтінок. При прогресуванні процесу звук стає притупленим, при повному спадання альвеол — тупим. Дихання над місцем ателектазу бронхіальне (при прохідності бронха) або відсутній (при його закупорці). Навколо ділянки ателектазу може розвиватися компенсаторна емфізема легенів. Ателектаз легень часто ускладнюється пневмонією і легеневим нагноєнням.

У діагностиці ателектазу легенів велику роль відіграють рентгенологічне дослідження із застосуванням бронхографії і томографії (Див.), А також бронхоскопія. У сумнівних випадках при підозрі на рак легені показана пробна (діагностична) торакотомия (Див.).

У дітей ателектаз легень особливо часто виникає при кашлюку. Діагностика його важка, тому що звичайно не спостерігається змін загального стану і аускультативних даних. Діагноз ставиться рентгенологічно.

Лікування ателектазу легенів зводиться до усунення його причини, лікування пневмонії, якої ателектаз легенів у більшості випадків ускладнюється, і дихальної недостатності (див.).

Профілактика ателектазу легенів у хворих в післяопераційному періоді і у поранених полягає в попередженні аспірації блювотних мас, в періодичній зміні положення тіла та проведенні дихальної гімнастики в обсязі, допустимому станом хворого, призначення банок, відхаркувальних і бронхолітичних засобів.

Ателектаз легень (від грец. Ateles — неповний і ektasis — розтягування) — спадання легеневої тканини, що супроводжується її безповітряному (неповне спадання позначається терміном дистелектаз). Виділяють тотальний ателектаз легенів, що охоплює все легке, і вогнищевий. За формою розрізняють А. л., Відповідний структурним підрозділам легкого, і А. л., Що має площинну (дисковидную) форму.

У нормі існує фізіологічний ателектаз легенів — розсіяні ацинозні фокуси неповного спадання альвеол внаслідок тимчасового виключення їх з акту дихання. Серед патологічних А. л. розрізняють вроджений і набутий.

Природжений А. о.- не дихати від народження ділянки легені — спостерігається у мертвонароджених або нежиттєздатних дітей, а також при травмі дихального центру, закупорки дихальних шляхів меконием, плодовими водами, при порушенні циркуляції в малому колі кровообігу. Масивні ателектази легенів у новонароджених несумісні з життям, вогнищеві можуть розправлятися або зберігатися протягом багатьох десятиліть, перетворюючись на безпігментні рубчики.

Набутий А. о.- спадання альвеол, до того брали участь у диханні, — поділяється на: а) обтураційний, б) функціональний і в) компресійний (колапс), т. Е. Ателектаз від здавлення легені. Обтураційний А. л. виникає в результаті закупорки бронхів пухлиною, слизом, ексудатом, стороннім тілом при інтубації, трахеотомії, іноді при лімфаденіті середостіння або воріт легені і т. д. Найчастіше здавлюється среднедолевого бронх (среднедолевого синдром). Функціональний А. л. виникає при бронхоспазмі рефлекторного походження у разі травм, операцій на шиї, в грудної та черевної порожнини, іноді розвивається рефлекторно, симетрично обтураційна А. л. на протилежній стороні. Компресійний ателектаз легенів обумовлений сдавленней легкого ззовні скопилася в плевральній порожнині рідиною, газом або пухлиною, паразитарної кістою середостіння, аневризмою.

У розвитку ателектазу легень відіграють роль активні нервнорефлекторние механізми, а саме — скорочення гладких м’язів легені. Тому А. л. виражений нерівномірно, серед спавшихся полів зустрічаються вогнища здуття. У виникненні останніх грає роль колатеральне дихання, найбільш виражене в субплевральних відділах нижніх часток, де виявлені структури, що забезпечують колатеральну аерацію (міжсегментні містки, трабекулярную будова ацинусів, снабжающихся від двох бронхіол). Останнім часом у розвитку А. л. велика роль відводиться фізико-хімічним станом особливої, побудованої з ліпопротеїдів і огортає внутрішню стінку альвеол плівки, яка шляхом зміни свого поверхневого натягу полегшує надходження повітря в альвеоли. Придушення цієї властивості плівки веде до ателектазу легенів.

Патологічна анатомія Клінічна картина Лікування Рентгенодіагностика Ателектаз легень у дітей

Ателектаз — це патологічний стан легкого або його частини, що характеризується спадением стінок легеневих альвеол унаслідок відсутності в них повітря.

Ателектаз легенів може бути первинним (вродженим) і вторинним (набутим).

При наявності первинного ателектазу у новонароджених не відбувається розправлення легень після пологів, що буває пов’язано з закупоркою навколоплідними водами і слизом дихальних шляхів, недостатнім виробленням сурфактанту, який повинен підтримувати альвеоли розправленими.

Вторинні ателектази легенів обумовлюються захворюваннями легень (гідроторакс, пухлина, пневмонія, емпієма плеври, інфаркт легені), травмами, аспірацією їжі і чужорідних тіл, іншими патологіями.

Симптоми ателектазу легенів залежать від обсягу виключеною з вентиляції легеневої тканини і швидкості припинення вентиляції. Найяскравіші прояви даного стану — задишка, частий пульс, ціаноз.

Лікування ателектазу у новонароджених та дорослих зводиться до усунення причин його викликали, а також супроводжуваних його станів.

Причини ателектазу

Основною причиною ателектазу є закупорка бронха, що є гілкою трахеї, що веде до легким. Також можуть блокуватися і більш дрібні дихальні шляхи. Закупорювання може викликати пухлину, слизова пробка, сторонній предмет. Також бронх може бути заблокований зовні через його здавлення збільшеними лімфовузлами або пухлиною.

Найчастіше придбаний ателектаз легенів може розвиватися при:

гидротораксе, ексудативному плевриті, пневмотораксе через скупчення рідини або повітря в порожнині плеври; туберкульозі легких унаслідок здавлення бронха збільшеними лімфовузлами або прориву в нього казеозних мас, які закупорюють його просвіт; злоякісних новоутвореннях в легенях через стискання ними бронха; закупорці бронха стороннім тілом; хронічної пневмонії через реактивного збільшення лімфовузлів кореня легені; склеротичному бронхіті; закупорці бронха слизом після операції у разі порушення дренажної функції бронхів (частіше виникає після операцій на грудної та черевної порожнини); пораненнях через стискання повітрям або вилила в порожнину плеври кров’ю легені при травматичному пневмотораксі; при травматичному пошкодженні бронхів через закупорку бронха аспірованої блювотними масами або слизом на тлі пригніченого кашльового рефлексу або поверхневого дихання; швидкому русі реактивного літака у льотчиків через перекриття дрібних дихальних шляхів.

У дорослих людей можливий розвиток мікроателектазов через важку загальної інфекції, тривалої терапії киснем, які можуть вести до пошкодження слизової оболонки альвеол.

Ателектаз новонароджених може викликатися вдиханням навколоплідних вод, недостатньою кількістю сурфактанту, неповним розправленими легеневих судин, ослабленим диханням і слабким криком при народженні.

У здорових новонароджених ателектаз може спостерігатися в перші кілька днів життя. Потім він проходить самостійно, тому вважається фізіологічним.

Класифікація і симптоми ателектазу

Виділяють такі форми ателектазу легені:

обтураційний ателектаз пов’язаний з частковим або повним закриттям просвіту бронха з причини аспірації стороннім тілом, здавлення бронха ззовні лімфовузлом, пухлиною, рубцевої тканиною, закупорки бронха в’язкої мокротою, слизом, зростаючої ендобронхіальной пухлиною. В області спадання легеневої тканини виникає застійне повнокров’я, супроводжуване пропотеваніем набряклою рідини. Обсяг легкого зменшується, що ведете до підвищення негативного тиску в плеврі на стороні поразки і зміщення в бік ателектазу органів середостіння; компресійний ателектаз — розвивається при об’ємних патологіях у грудній порожнині (пухлина середостіння або плеври, аневризма), Скупченні великої об’єму повітря або рідини в плевральній порожнині. При цьому на стороні компресійного ателектазу відбувається підвищення внутрішньоплеврально тиску, відсутня повнокров’я і виражена затримка лімфи. дістензіонние ателектаз розвивається через порушення умов розправленнялегені. Характерний для ослаблених лежачих хворих. Дана форма ателектазу розвивається як наслідок порушень в механізмі діафрагмального дихання, або зменшення активності дихального центру-при отруєнні барбітуратами, після наркозу, при порушенні глибини вдиху при асциті, метеоризмі, сильних болях; змішаний ателектаз є поєднанням обтурационного ателектазу, компресійного ателектазу і дістензіонние. Так як ці ателектази розвиваються, як правило, в окружності пневмонических фокусів, туберкульозних каверн, абсцесів легені, то їх називають парапневмонічний.

При швидкому розвитку обтурационного ателектазу виникає пароксизмальна задишка і завзятий сухий кашель. Якщо ателектаз цієї форми розвивається поступово, то симптоми можуть бути відсутні. У хворого може виникати одутлість особи, дифузний ціаноз, тахіпное, западання половини грудної клітки з відставанням її в диханні. Плече на ураженій стороні опускається, викривляється хребет.

Компресійний ателектаз проявляється симптомами основного захворювання. При огляді лікар може виявити відставання хворої половини грудини в диханні. Над ураженою областю посилюється голосове тремтіння і бронхофонія. При неповному ателектазі в цьому випадку над його областю чутні вологі тріскучі хрипи.

Дістензіонние ателектаз мало відбивається на дихальної функції, тому розпізнається рідко. У разі сильного ателектазу може виникати задишка, рідкісний сухий кашель. При глибокому вдиху чутні тріскучі хрипи.

Лікування ателектазу

Метою лікування ателектазу є ліквідація причини його викликала.

При обтураційній ателектазі застосовується променева і хірургічна терапія пухлини бронха, витяг стороннього тіла з просвіту бронха, антибіотикотерапія пневмонії, звільнення бронхів від згустків крові, слизових пробок.

У лікуванні ателектазу широко застосовуються бронхоскопіческіе методи терапії, такі як промивання бронхів розчинами антибіотиків, антисептиків, муколитиков.

Застосовується також дренаж в колінно-ліктьовому положенні пацієнта або на здоровому боці.

Компресійний ателектаз усувають шляхом проведення плевральної пункції, якщо пухлина масивна, то — шляхом резекції легені.

При дістензіонние ателектазе пацієнту показана дихальна гімнастика, дихальні аналептики (камфора, кордіамін, кофеїн), вдихання суміші вуглекислого газу і кисню.

Таким чином, ателектаз — це не самостійне захворювання, а певний стан, яке викликається якимось іншим патологічним процесом, що обумовлює скупчення рідини в плеврі, закупорку або здавлення бронха.

Клінічна картина даного захворювання визначається формою, розміром, швидкістю розвитку ателектазу і захворюванням, його викликав.

Тому лікування даного стану зводиться, насамперед, до терапії основного захворювання і відновленню нормальної функції дихання.